Четвер, 02.05.2024, 01:26
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід
|
|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
|
Нокаут
- Ви тільки подивіться, подивіться, кого стали приймати в наше бюро? Який «варяг»? А? - пошепки запитав Вяткін, схилившись до вуха Миколи Ілліча, найстаршого працівника конструкторського бюро. - Своїх, бачте, не висувають... Я, наприклад, десять років рядовим конструктором вкалую. Не помічають. А зі сторони беруть відразу на старшого! Але кого?
- Це ви про Славкіна? - Микола Ілліч відірвав погляд від кульмана і подивився поверх окулярів на Вяткіна. - По-моєму, тлумачний конструктор...
- Розумний? Ха! - з сарказмом прошипів Вяткін. - Мабуть, у вас недостатньо сильні діоптрії, Микола Ілліч. Хочете мої окуляри? Не хочете? Ну, подивіться так. Тільки непомітно. Бачите синець? Який фінгал підвісили? А? Ха-ха-ха,- прикриваючи рукою рот, хихикнув він.
- Дійсно, синяк,- підтвердив Микола Ілліч.
- А я що кажу - зрадів Вяткін. - Бузотера взяли, забіяки, пропойцу. Сама фізіономія за себе говорить. Візитна, так би мовити, картка. Чи бачили ви коли-небудь мене з синцем? Бачили? Немає. Я навіть не п'ю, що важливо за теперішніх часів, важливо. Так мене обійшли, а його взяли? Де справедливість?
Хвилин через десять у коридорі Вяткін підійшов до групи курців і попросив закурити.
Кинув, чи розумієте, місяць тому, а зараз не можу,- пояснив він. - Тягне.
- А що таке? - поцікавилися курці.
- Не знаєте? А чи бачили ви у нашого новенького старшого конструктора синяцюра під оком? - нервово затягуючись димом, запитав він і кивнув головою в бік бюро. - Напевно міліції депеша буде. Напевно!
Курці пожвавилися; загаласували, а Вяткін вже втік вниз по сходах на другий поверх. В плановому відділі він з таємничим виглядом пройшовся раз - другий по кімнаті.
- Да-а, справи,- промовив він, ні до кого точно не звертаючись.
- Що-небудь сталося на нашому комбінаті? - зацікавилися плановики.
- Пригода, - словоохотливо відгукнувся Вяткін, - ПП. Знаєте, кого мій шеф на роботу став брати? Гультяїв, забіяк, хуліганів. Ви тільки погляньте на ліхтар під лівим оком у нашого новачка Славкіна! Ого-го! Слів тут мало. Це треба бачити!
Плановики ланцюжком потягнулися на третій поверх милуватися синцем нового товариша по службі Славкіна.
В обідню перерву у відділ принесли свіжі газети. Після відвідування їдальні Вяткін, поковыривая сірником у зубах, як завжди почав з останньої смуги і звернув увагу на портрет. Знайомі риси обличчя... Він підніс газету ближче до очками і вп'явся очима в підпис: «На восьмий літній спартакіаді чемпіоном республіки з боксу в середній вазі став двадцятивосьмирічний спортсмен з міста Ладимира майстер спорту Петро Славкін. На двадцять шостій секунді другого раунду ударом лівою послав супротивника в нокаут,- рядки розпливалися перед очима Вяткіна, літери стрибали, голова пішла обертом.- Так от звідки синець? Чемпіон республіки... Нокаут... А я-то всім розтрубив»,- і голова конструктора Вяткіна впала на груди.
|
| Категорія: Гумор | Додав: 28.09.2016
|
| Переглядів: 524
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
