Четвер, 02.05.2024, 02:04
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід
|
|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
|
Прохання
Лекція в клубі була сухою і беззмістовною. Факти, про які говорив лектор, були мені відомі. Я підвівся зі стільця, щоб потихеньку піти.
- Залишіться, молодий чоловік, - зашептали позаду, - не йдіть.
Оглядаюся: дівчина. «Дивне прохання. Але чому залишитися? Може бути, далі лектор скаже що-небудь цікаве, нове, і дівчина це знає. Гаразд, залишуся».
Сиджу хвилин п'ятнадцять - двадцять. Жодного цікавого факту; жодної свіжої ідеї. Треба йти. Піднімаюся. Ззаду пристрасний шепіт:
- Не йдіть, прошу вас.
Озираюся ще раз. «Так вона симпатична. Ось воно що,- міркую,- напевно, я їй сподобався. Бажає познайомитися. Це інша справа». Я набув поважного вигляду, волосся пригладив долонею, до кінця лекції сидів не ворухнувшись. Зараз скінчиться...
Коли всі встали, я обернувся до дівчини:
- Можна мені вас проводити?
- Сама дійду,- досить холодно відповіла вона.
- Навіщо ж ви вмовили мене залишитися? - здивувався я.
- За вашою спиною я читала книгу. Хороша у вас спина, широка. А попереду вас вже нікого не було.
|
| Категорія: Гумор | Додав: 28.09.2016
|
| Переглядів: 520
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
