Гіпотетична планета, яка може обертатися навколо Сонця за орбітою Плутона, породила багато теорій кінця світу.

Напередодні кінця світу, який був намічений на 21 грудня 2012, багато очікували побачити в небі ще один космічний об'єкт, що отримав умовну назву Планети x або Нібіру, на якій мешкає інопланетна раса Аннунаки.15 місяців ми нарешті можемо заспокоїтися і детально розібрати, чи могла на саме справі існувати така планета.

І хоча чутки про кінець світу є, звичайно ж, перебільшеними, полювання за Нібіру насправді має коріння в реальній науці. Ще в середині 19-го століття астрономи відстежували гравітаційні обурення газових гігантів в спробі вистежити відкритий світ за крайніми межами Сонячної системи. Саме тоді ця гіпотетична масивна планета була названа "Планета X". Тим не менш, тоді ці захоплюючі пошуки закінчилися відкриттям у 1930 році крихітного Плутона. Пізніше була висунута ідея, що сонце може мати зоряного партнера – коричневого карлика.Передбачувана зірка отримала назву – Немизида.

"На зовнішніх кордонах нашої сонячної системи, найімовірніше, немає ні великого газового гіганта, ні маленької зірки-компаньйона", – говорить Kevin Luhman з Центру пошуку екзопланет і населених світів в Університеті штату Пенсільванія.

Kevin Luhman і його команда проаналізували дані, отримані від ширококутного інфрачервоного космічного телескопа WISE (Wide-Field Infrared Survey Explorer). Телескоп WISE (в перекладі з англійської дослівно означає – мудрий) провів детальний інфрачервоний огляд всього неба в період з 2010 по 2011 роки. За словами вчених, якщо б щось величезне могло ховатися в межах нашої Сонячної системи, то WISE легко б це виявив.

За час своєї місії WISE зумів зробити два повних сканування неба в інфрачервоному діапазоні, проміжок між якими склав приблизно 6 місяців. Порівнюючи положення об'єктів двох сканувань, астрономи змогли визначити, скільки об'єктів змінили своє місце розташування. Чим більше позиційний зсув, тим ближче об'єкт до Землі. Це відомо як ефект паралакса і забезпечує астрономам цінний інструмент для з'ясування, наскільки близько небесне тіло до Землі.