У Радянському Союзі були проведені великі роботи по вивченню корозійних явищ та розроблено методи захисту металів від корозії.

Встановлено, що корозійна стійкість деталей тим вище, чим краще їх обробка; найбільш стійкими є поліровані деталі.

Наявність на поверхні деталі:

• подряпин,

• рисок,

• забоїн,

• слідів обробки

• та інших дефектів сприяє посиленню корозії.

Корозія посилюється також при контакті металів і сплавів різного хімічного складу, наприклад сталі з міддю, латунню або бронзою, а також при неоднорідній структурі сплаву.

Основними способами захисту металів і сплавів від корозії є:

1. Легування металу, тобто введення в сплав елементів, що підвищують його корозійну стійкість (хром, нікель та ін).

2. Нанесення захисних окисних плівок на поверхні металу: оксидування, фосфатування, хроматування і т. п.

3. Захист металевими покриттями: цинкування, лудіння, хромування, нікелювання, кадмування та ін.

4. Захист лакофарбовими покриттями, повністю ізолюючими метал від зіткнення з повітрям або вологою. При зберіганні деталей і інструменту на складі і при транспортуванні рекомендується змазування їх густими невысыхающими мастилами (вазелін) і загортання в пергаментний папір.