Нормалізацією називають термічну обробку, що полягає в нагріві стали на 30-50° вище темпера - тур А_с3, або А_зm з подальшим охолодженням на спокійному повітрі.

У низьковуглецевих сталях після нормалізації виходить така ж структура, як і після відпалу. У зв'язку з цим для низьковуглецевих сталей операція відпалу замінюється нормалізацією, що економічно більш вигідно (велика економія часу).

У середньовуглецевих сталей (0,3—0,6% С) після нормалізації структура складається з сорбіту або сорбитообразного перліту зі структурно вільним феритом, кількість якого залежить від вмісту вуглецю. При цьому твердість і міцність сталі зростають порівняно з відпаленим станом.

Всі низьковуглецеві і середньовуглецеві сталі поставляються металургійними заводами в нормалізованому стані.

В табл. 10 наводяться дані про механічні властивості стали 50 після відпалу і нормалізації.

Таблиця 10

Механічні властивості сталі 50 після різних видів термічної обробки

Для заевтектоїдной сталі нормалізація застосовується з метою виправлення структури, якщо в ній цементит розташований по межах зерен у вигляді сітки, що погіршує механічні властивості стали.

При швидкому охолодженні на повітрі від температур Ас_т +30 — 50° сітка цементиту не встигає виділитися і виходить перліт з великим вмістом вуглецю, ніж 0,8%.

Пластинки цементиту в такому перліті тонші та коротші, ніж у перліті, получающемся при відпалі.

За допомогою нормалізації можна також виправляти структуру стали, перегрітої в процесі відпалу або гарячої обробки.