Статистика |
---|
Онлайн всього: 2 Гостей: 2 Користувачів: 0
|
|
Класифікація лакофарбових матеріалів і покриттів
Все що випускаються промисловістю лакофарбові матеріали поділяються на основні (лаки, фарби, емалі, ґрунтовки, шпаклівки), проміжні (розчинники, розчинники), допоміжні (отверджувачі, прискорювачі, мастики, змивання тощо).
Основні лакофарбові матеріали класифікували раніше згідно з ГОСТ 9825-73 за трьома ознаками: хімічним складом (типу плівкоутворення), переважному призначенню та умовам експлуатації. Ця класифікація зберегла своє значення і зараз.
За хімічним складом лакофарбові матеріали (лаки, емалі, грунтовки і шпаклівки) поділяються на дві групи - на основі поліконденсаційних і полімеризаційних смол (табл. 7.1).
На поліконденсаційних смолах для цілей антикорозійного захисту резервуарів випускають: пентафталеві (ПФ), гліфталеві (ГФ), поліуретанові (УР), поліефірні насичені (ПЛ) і ненасичені (ПЕ), епоксидні (ЕП).
З матеріалів, що виготовляються з полімеризаційних смол, для зазначеної мети заслуговують уваги:
- перхлорвінілові (ХВ), поливинилацетальные (ВЛ);
- на основі сополімерів вінілхлориду (ХС)
По переважному призначенню та умовам експлуатації в резервуарах лакофарбові матеріали поділяються на атмосферостійкі, водостійкі, маслобензостійкі і хімічно стійкі. Покриття їх на основі стійки до атмосферних впливів у різних кліматичних умовах;до впливу прісної і мінералізованої вод та їх парів; до впливу нафти і нафтопродуктів, масел і мастил, що містять не більше 20, ароматичних сполук; до дії хімічних реагентів і їх парів.
Таблиця 7.2 Класифікація лакофарбових матеріалів за призначенням (умов експлуатації)
Матеріали |
Призначення |
Група |
Атмосферостійкі |
Для зовнішнього фарбування виробів і конструкцій, що експлуатуються на відкритому повітрі і різних кліматичних умовах |
1 |
Водостійкі |
Для фарбування виробів і конструкцій, що експлуатуються у воді (мінералізованою, морської, прісної) та їх парів у атмосфері |
4 |
Маслобензостійкі |
Для фарбування виробів і конструкцій, що експлуатуються в світлих нафтопродуктах і нафти, що містять не більше 20 % ароматичних сполук, мінеральних масел та консистентних мастил |
6 |
Хімічно стійкі |
Для фарбування виробів і конструкцій, що експлуатуються в кислотах, лугах та інших хімічних речовин, у атмосфері їх парів |
7 |
Термостійкі |
Для фарбування виробів і конструкцій, що експлуатуються при підвищених температурах |
9 |
Грунтовки |
|
0 |
Шпаклівки |
|
00 |
За умовами експлуатації ці середовища (стосовно до умов експлуатації резервуарів) класифікуються від 1 до 7 групи наступним чином (табл. 7.2).
- водостійкі для морської, прісної вод та їх парів - 4; в тому числі для прісної води та її парів - 4,1; для морської води - 4,2.
- маслобензостійкі - 6, у тому числі мінеральні масла та мастила - 6,1, нафта, бензин, гас і інші нафтопродукти - 6,2.
- хімічно стійкі - 7, в тому числі агресивні гази, пари і рідини - 7,1, в т. ч. розчини кислот - 7,2, розчини лугів - 7,3.
Переваги і недоліки найбільш використовуваних захисних матеріалів наведені в табл. 7.3.
Таблиця 7.3 Основні переваги та недоліки окремих плівкоутворювачів, які використовуються для протикорозійного захисту резервуарів
Тип сполучного |
Переваги |
Недоліки |
Вінілові |
Хороші атмосферостійкість і хімічна стійкість, швидке висихання, хороша стійкість до слабких розчинників, хороша ремонтопридатність |
Низький вміст сухої речовини (25 - 30 %), утримання великої кількості органічних розчинників, низька теплостійкість, незадовільна змочуюча здатність, необхідність ретельної підготовки поверхні, дотримання заходів безпеки при різанні і зварюванні з-за можливості виділення хлору |
Цинкосиликатные |
Хороша атмосферостійкість, висока твердість, хороша стійкість до органічних розчинників, висока теплостійкість |
Тільки піско - і дробоструменева очистка поверхні, необхідність певної шорсткості підготовленої під забарвлення поверхні, складність нанесення плівки рівномірної товщини |
Епоксидні |
Хороша водонепроникність і хімічна стійкість, хороша адгезія до багатьох підкладок, висока стійкість до стирання, хороша міцність |
Нестійкість до ультрафіолетового випромінювання, незадовільна ремонтоспособность, здатність до мелению, залежність повноти затвердіння від температури нанесення (не нижче 5 - 10 'С), токсичність |
Поліефірні композиційні |
Хороші водо - і нефтестойкость, хороша адгезія до недостатньо якісної підготовки поверхні, висока стійкість до стирання, хороша міцність і деформативність, здатність отверждаться при низьких температурах (до - 20 'С) |
Ослаблення адгезії при недостатньо знежиреної поверхні, необхідність механо-хімічної обробки поверхні металу під рідким покриттям, токсичність, тривалий термін повного затвердіння |
Для позначення марок емалей та лаків у Росії використовують буквено-цифрову систему, що складається з п'яти груп знаків для емалей і чотирьох груп знаків для лаків.
Перша група. Словом позначається найменування лакофарбового матеріалу (грунтовка, шпаклівка, лак, емаль).
Друга група позначається двома літерами і визначає тип основного плівкоутворювача за хімічним складом (ПФ, ГФ, ВЛ, ХС, ФЛ, ЕП тощо). Для лакофарбових матеріалів, що володіють специфічними властивостями, між першою і другою групою знаків через тире ставлять індекси: Б - без активного розчинника, П - порошкові і т. д.
Третя група представляється лише однією цифрою (від 1 до 9) і відділяється від другої тире, що визначає основне призначення лакофарбового матеріалу.
Четверта група знаків йде слідом за цифрою призначення матеріалу і визначає порядковий номер, присвоєний даному лакофарбового матеріалу і позначається однією, двома або трьома цифрами.
П'ята група знаків йде окремо і визначає колір емалі і позначається повним словом.
Наприклад: шпаклівка ЕП - 00 - 10. Шпаклівка - вид матеріалу; ЕП - позначення плівкоутворювача за хімічним складом (епоксидна), 00 - позначення шпаклівки; 10 - порядковий номер.
Емаль ПФ-241 ПМ чорна. Емаль - вид матеріалу; ПФ - позначення емалі по хімскладу (пентафталева); 2 - група матеріалів за призначенням (обмежено атмосферостійка); 41 - порядковий номер; ПМ - напівматова; чорний - колір емалі.
Емаль Б - ЕП - 795. Емаль - вид матеріалу; Б - безрастворительная; ЕП - плівкоутворювач епоксидний; 7 - хімічно стійкий; 95 - порядковий номер.
Останнім часом в нашій країні часто використовуються фірмові назви марки того чи іншого лакофарбового матеріалу, в тому числі і зарубіжних країн. Це робиться з метою приховати склад нових марок ЛКМ.
Системи захисту лакофарбових покриттів для запобігання корозії внутрішньої і верхньої поверхні сталевих резервуарів типу РВС, призначених для збору та оперативного зберігання нафти і нафтопродуктів, повинні задовольняти багатьом вимогам, але основні серед них: висока захисна здатність в агресивних середовищах, що контактують з резервуаром, здатність высушиваться або отверждаться при звичайній (а ще краще -при зниженій) температурі, досить висока деформативність, технологічність при нанесенні на поверхню, що захищається існуючими механізованими засобами (фарборозпилювачами), здатність наноситися на металеву поверхню в умовах підвищеної вологості атмосфери і недостатньо очищеної поверхні.
Наведені нижче системи водонефтестойких покриттів рекомендуються для протикорозійного захисту внутрішньої поверхні резервуарів, де метал контактує, як правило, із середньо - та високо-агресивними рідкими і газоподібними засобами, а також для захисту зовнішньої поверхні резервуара від атмосферного впливу середовища або періодичного обливу нафтою і нафтопродуктами. Очевидно, що для внутрішньої і зовнішньої поверхні резервуарів використовуються свої системи лакофарбових покриттів.
|
Категорія: Захист нафтових резервуарів від корозії | Додав: 26.09.2016
|
Переглядів: 1937
| Рейтинг: 0.0/0 |
|